В. ¶. Тимошенко, Юридична енциклопедя
Лт.: Баскин М. П. Монтескье. М., 1975; Азаркин Н. М. Монтескье. М., 1988.
Тв.: Избр. произведения. М., 1955.
Автор епкурейських поем у проз («Книдський храм», 1725; «Подорож у Пафос», 1727) естет. трактатв («Ессе про смак у творах природи мистецтва», 1753).
В концепц Монтеск' право, законодавство держава взамозумовлен взамопов язан. Право в полт. суспльств сну у тому випадку, коли його сформульовано у вигляд позитивних законв держави коли воно реалзуться за допомогою примусових дй органв. У свою чергу, законодавство буде правом лише тод, коли законодавець видлить справедливе право з численних закономрних вдносин мж людьми сформулю його у вигляд позитивних законв держави.
Монтеск' докладно розробив теорю подлу влади, висунуту у 18 ст. англ. флософом Дж. Локком. Наполягав на тому, що не лише в монарх, а й в республц не може бути полт. свободи без подлу влади на законодавчу, виконавчу судову, кожна з яких ма здйснюватися особливими органами, як при виконанн свох функцй незалежними одна вд одно. За Монтеск', слд роздлити «владу, що створю закони, владу, що викону постанови загальнодержавного характеру, владу судити злочини чи позови приватних осб». Лише при дотриманн цих умов «можливий такий державний лад, за якого нкого не змушуватимуть робити те, до чого його не зобов язу закон, не робити того, що закон йому дозволя».
Головна теоретична проблема його соцально флософ об ктивна детермновансть «законодавств», специфчних для республканських, монархчного деспотичного правлння. Монтеск' назвав цю детермновансть «духом законв» визначив як сукупнсть вдношень, в яких перебувають закони певно крани, а також клмат, грунт рельф, звички, традиц релгйного врування, чисельнсть, матеральну забезпеченсть економчна дяльнсть населення, цл законодавця, характер снуючо полт. влади, наявний «порядок речей» у цлому. Монтеск' вважав, що вс ц вдношення обумовлюють закони, як встановлюються у держав.
Держава, на думку Монтеск , з являться тод, коли стан вйни, що виника у суспльств, не може бути припинено без насильства. Основна мета держави вгамувати суперечност, що виникають мж людьми в суспльств, спрямувати х у рчище правово форми розв язання спорв мж приват. особами, використовуючи спльну силу лише в тих випадках, коли окрем ндивди не бажають коритися встановленому правопорядку. Незважаючи на те, що держава виника з стану вйни, передумовою утворення держави згода всх людей стати гр-нами. Суспльний договр, за концепцю М., не угодою, а лише передачею народом влади правителям, при цьому народ тльки делегу свою владу. Вн може без згоди правителв змнити форму правлння, якщо правител зловживають одержаною владою правлять тиранчно. У свой основнй прац «Про дух законв» Монтекск ставив завдання збагнути причини снування рзних форм суспльства, не вдаючись до посилань на Боже провидння водночас з ясовуючи певну необхднсть природного характеру. Вн намагався пояснити суспльство як певну цлснсть вдмовлявся вд поверхового погляду на нього як на мех. агрегат ндивдв та нститутв. Проблеми форми правлння М. виршував у тсному зв язку з теорю факторв сусп. розвитку. Моральн фз. фактори в х сукупност безпосередньо впливають на природу принципи рзних форм правлння. Особливого значення М. надавав геогр. факторам. Будучи одним з основоположникв геогр. напрямку в соцолог, М. пдкреслював, разом з тим, роль суспльного середовища, яке збгаться у нього з поняттям полт. ладу законодавства.
Флософськ позиц Монтеск були перехдними вд дезму до метафзичного матералзму. Вн рзко критикував теологю церкву, хоча й визнавав роль релг у пдтриманн суспльно морал. Будучи прихильником теор природного права, Монтеск , на вдмну вд теоретикв рацоналстичних концепцй, вважав неможливим побудувати на цй теор унверсальну систему суспльних законв, оскльки умови снування рзних народв неоднаков. Вдповдно до теор суспльного договору Монтеск доводив, що держава не продуктом Божо вол, а результатом свдомо дяльност людей. Держава виника на певнй стад розвитку людського суспльства. Першим ступенем цього розвитку природний стан, за якого люди мирно живуть у см . Дослдженню такого природного стану Монтеск присвятив «Загальний трактат про обов язки» (1725).
Склавши з себе суддвськ обов язки, Монтеск вдбув у 3-рчну подорож по ґвроп: жив в Англ, вдвдав Австрю, ¶талю, Ндерланди, Швейцарю клька нм. князвств з метою вивчення звичав, законодавства полтичних установ цих кран. 1731 повернувся на батьквщину. Вдтод жив переважно у свому замку, де напружено працював над соцально-флософським трактатом. ¶сторографчний вступ до нього опублковано 1734 пд назвою «Роздуми про причини велич падння римлян». Сам трактат, названий «Про дух законв, або Зв язок, який закони повинн мати з структурою кожного уряду, звичаями, клматом, релгю, комерцю т. н.», видано 1748. У 1754, одержавши звстку про арешт професора Ла Бомеля, який одним з перших виступив на захист його трактату, Монтеск похав до Парижа, де домгся звльнення професора. Але в Париж Монтеск застудився, захворв на запалення легенв невдовз помер.
Критика правлння Людовка ХIV вдвела вд Монтеск загрозу репресй в епоху регентства. Монтеск перехав до Парижа, де став активним членом клубу «Антресоль», головним завданням якого було вивчення полтичних наук. У цей час Монтеск вдвду свтськ салони заручаться покровительством впливових аристократок. 1728 Монтеск обрано членом Французько академ.
Сво соцально-флософськ погляди Монтеск виклав у флософсько-епстолярному роман «Перськ листи» (вийшов друком анонмно 1721 в Ндерландах). У твор в гостросатиричнй форм зображено полт. порядки абсолютист. Франц. Незважаючи на заборону, книга витримала 8 видань у перший же рк. Псля визнання Монтеск свого авторства до нього прийшла лтературна слава, а разом з нею репутаця вльнодумця.
Закнчив 1705 католицький колеж, псля чого повернувся до родин. замку зайнявся самостйним вивченням юриспруденц. 1705 08 вивчав право в унверситет м. Бордо, отримав ступнь бакалавра лценцата. 1708 прийнятий до адвокатури. 1716 Шарль Лу де Секонда прийняв прзвище Монтеск вд свого дядька, який заповв йому все сво майно посаду президента Бордоського парламенту (суду). Зайнявши цю посаду, Монтеск швидко переконався у нездатност судв ефективно протидяти диктату королвсько влади втратив нтерес до свох службових обов язкв. У Бордо Монтеск проводив природнич дослдження, про результати яких зробив клька доповдей у мсцевому науковому товариств.
Шарль Лу Монтеск (Montesquieu) (Шарль Лу де Секонда, барон де Ла Бред де Монтеск ; 18.I 1689, замок Ла Бред побл. м. Бордо 10.II 1755, Париж) французький юрист, полтичний мислитель, письменник. Один з основоположникв буржуазного лбералзму.
Тема: вдом правознавц, мислител / prominent legal scholars, thinkers
ЮрПостать. Розчарований суддя, який помер, рятуючи свого захисника - Шарль Лу Монтеск
Людянсть оптимзм, професоналзм довершенсть
Персональний сайт Славка Бгуна
ЮрПостать. Розчарований суддя, який помер, рятуючи свого захисника - Шарль Лу Монтеск :: ЮрСлава - Персональний сайт Славка Бгуна
Комментариев нет:
Отправить комментарий